З історії села Хутір-Будилів

До 80-річчя утворення села Хутір-Будилів

Історія села  бере свій початок з кінця ХІХ століття, коли через дану територію пролягла залізнична колія зі Львова до Чернівці і тут була побудована залізнична станція. Саме поселення входило до складу Залучччя , а назва була перенесена із назви залізничної станції – Снятин-Залучче Стація або Снятин-Залучче Двірець. Поряд з нею в обіході були і другі назви:  Залуче Двірець, Залуче Стація, Будилів при Двірці Залуче. Про те жодна з них не претендувала на офіційну назву села і не визначала його як окремий населений пункт. Існують інші версії щодо первісних поселень на даній території. Зокрема, згадується поселення Слобідка, яке буцімто існувало на прилеглих територіях і згадувалося  у Йосифіканській метриці в переліку інших сіл Снятинського району. Про те, на сьогоднішній день ця гіпотеза  не має офіційного підтвердження.

       Сама назва Хутір-Будилів виникла уже після приходу в 1939 році на нашу землю більшовиків. 3 лютого 1940 року відповідно до постанови бюро Станіславського обкому КП(б)У було затверджено кількість населених пунктів в районах області та утворено відповідні сільські ради. Згідно  цього документу в Снятинському районі було затверджено 21 населений пункт, 1 міську, 1 селищну та 20 сільських рад. В цьому переліку значилося село Хутір-Будилів та відповідна сільська рада. Отже, це і є  офіційною датою появи назви села.

      Пропоную на ваш розгляд окремі нариси з історії села Хутір-Будилів. Перший з них присвячений сільській школі. В 2019 році сповнюється 70 років з початку відкриття Хутір-Будилівської семирічної школи.

        Сільська школа

                   

           Шкільництво в селі бере свій початок в 20-х роках минулого століття. В той час в селі була початкова школа з польською мовою викладання. Перші офіційні згадування про школу в селі знаходимо у довіднику, виданому у Львові в 1924 році, який називається  "Список вчителів громадських початкових шкіл і державних вчительських семінарій, а також список шкіл Львівського округу, що охоплює Львівське, Станіславське і Тернопільське воєводства. В ньому значиться, що в селі  Залуччя налічується 3 школи, одна з яких була в Залуччі Двірець. Це була  початкова однокласна 4-річна школа , мова навчання – польська, приміщення – муроване, орендоване, з 1 кімнатою, за школою закріплений  город  ½ морга. Керівником (вчителем) школи є пані Франціжка Кремер-Шальонжкова, 1900 р.н., полька за національністю, римо-католицького віросповідання, одинока, в школі працює з 01.12.1920 року, освіта – атестат зрілості. Підтвердженням  цього є шкільне свідоцтво, видане Мартин Ірині, яка закінчила 1 клас в 1934 році та 4 клас в 1937 році однокласної громадської початкової школи в селі Залуче Двірець  і підписані вчителькою пані Шальонжковою.

         Власне, школа, яку ми маємо зараз, була відкрита після закінчення ІІ світової війни. Наказом міністерства шляхів сполучення № 873/93 від 30 серпня 1949 року початкова школа № 18 залізничної станції Снятин була реформована в семирічну школу. Наказом № 29 по школі  станції Снятин від 30.08.1949 року було сформовано 5 клас в кількості 23 учнів та набрано 20 учнів до 6 класу. Вчительський колектив мав такий склад:

Бурий Борис Петрович – директор школи, вчитель математики;

Коханенко Гафія Андріївна, вчитель 1 класу ( до 12.10.1949 року);

Волкова Людмила Іванівна, витель 2 класу, російська мова та література;

Герасименко Марія Мойсеївна, вчитель 3 класу;

Коряченко Тетяна Сільвестрівна, природа, вчитель 4 класу (з 21.11.1949 року);

Голубєва Марія Євгенівна, вчитель української мови та літератури, німецька мова;

Плачинда Петро Іванович, вчитель історії і географії (до 1.02.1950 року);

Коханенко Петро Трохимович, вчитель природознавства, хімії, фізики ( до 13.11.1949 року);

Єлізарова Лариса Дмитрівна, вчитель фізичної культури, старша піонервожата;

Воєвода Михайло Васильович, вчитель природознавства, хімії, фізики ( з 13.11.1949 року);

Лакуста В.С. двірник;

Харук О., прибиральниця.

       Цьому передувало рішення Снятинського райвиконкому № 16-100 від 11.03ю1947 року «Про повернення приміщення в селі Хутір-Будилів під школу Кишинівської желізної дороги»: «В звязку з тим, що приміщення в селі Хуторі-Будилові до 1941 року було на балансі желізно-дорожної станції Снятин, що в час німецької окупації така школа була ліквідована і приміщення експлуатувалося іншими організаціями, но приймаючи до уваги, що на сьогоднішній день контингент учащих при желізно-дорожній станції Снятин більше 150 учнів, а тому Виконком Снятинської районної ради депутатів трудящих рішає:

1.      Повернути приміщення в селі Хуторі-Будилові желізно-дорожній станції Снятин.

2.     Зобовязати голову сільради села Хутір-Будилів т. Майданського та зав. Райкомунфінвідділом т. Урсуляка пересилити жителів із згаданого приміщення не пізніше як до 16.04.1947 року».

       В 1949-50 навчальному році в семирічній школі № 18 залізничної станції Снятин навчалося 117 учнів.

1 клас (класовод Коханенко Г. А.)

1.Баскакова Марія

2.Гетьман Ярослава

3.Гончаров Віктор

4.Діденко Микола

5.Індусова Валентина

6.Копанюк Ольга

7.Нагорняк Іван

8.Нагорняк Орися

9.Плешкан Іван

10.Феркалюк Дмитро

11.Чуфрин Степанида

2 клас (класовод Волкова Л. І.)

1.Баєв Георгій

2.Камад Віра

3.Кузбенюк Марія

4.Кузенко Олена

5.Кувалов Рудольф

6.Ланяк Марія

7.Майданський Ярослав

8.Марковська Марія

9.Мочалов Микола     

10.Ничай Данило

11.Плешкан Василь

12.Савка Степанида

13.Столярський Зіновій

14.Тріфонов Ярема

15.Тутецька Наталія

16.Червінський Роман

17.Швець Ольга  

18.Швець Параска

3 клас (класовод Герасименко М. М.)

1.Абрамович Марія

2.Абрамович Ольга

3.Голей Василь

4.Голинюк Ірина

5.Добрянська Марія

6.Задорожний Володя

7.Іглінський Тодор

8.Індусова Ніна

9.Капанюк Ярослава

10.Камад Ярослав

11.Кобякова А.

12.Козминюк Марія

13.Марковська Емілія

14.Мартин Ірина

15.Марченко Вячеслав

16.Матуш Ліда

17.Подвязніков Анатолій

18.Плешкан Ірина

19.Семелюк М.

20.Сліжук Петро

21.Сліжук Ярослав

22.Сулима Віктор

23.Стрийський Роман

24.Стрийський Юзек

25.Тимчук Євгенія

26.Харук Марія

4 клас (класовод Коряченко Т. С.)

1.Бех Марія

2. Венгльовський Володимир

3. Воєдчук Тадей

4.Добрянський Ярослав

5.Єрмохіна Ніна

6.Квасняк Онуфрій

7.Копанюк Анна

8.Копанюк Марія

9.Кузенко Іван

10.Никифорук Роман

11.Новаківський Богдан

12.Плешкан Марія

13.Романюк Ганна

14.Теренін Владислав

15.Харук Михайло

16.Чепурной Володя

17.Шутков Володя.

5 клас – класний керівник Голубєва М.Є.

1.Воєдчук Тарас

2.Голей Марія

3.Голей Богдан

4.Гончаров В.

5.Діденко О.

6.Касіян М.

7.Кіцул Г.

8.Кіцул Степан

9.Кузенко Андрій

10.Кувалов Юрій

11.Ланяк Теодозія

12.Ладигіна О.

13.Ничай О.

14.Онушко Ірина

15.Оршак Прокіп

16.Петельська Яна

17.Семотюк Марія

18.Савка Марія

19. Струков Валентин

20.Теребейко Євген

21.Феркалюк В.

22.Яремкевич Іванна

23.Кіреш В.

24.Червінський Степан

 6 клас - класний керівник Коханенко П.Т.

 (з 1.02.1950 року – Воєвода М.В.)

1.Воєвідко

2.Галич Ярослав

3.Греля Романія

4.Дірдовська Зіна
5.Деба Роман

6.Добрянський Микола

7.Кіцул Михайло

8.Коляник Ядвіга

9.Крутий Т.

10.Куц Юрій

11.Кузенко Петро

12.Майданський Богдан

13.Нагорняк Дмитро

14.Овчарова Л.

15.Пасічинський Йосип

16.Солтисік Антон

17.Сулима В.

18.Теренін Григорій

19.Третяк Ірина

20.Феркалюк І.

21.Феркалюк В.

22.Харук Ольга

                                 ( далі буде)

Приміщення школи до 2002 року

    1 вересня 1949 року

   Вчителі школи 1949-1950 навчального року (зліва направо):

Голубєєва Марія Євгенівна, Герасименко (Феркалюк) Марія Мойсеївна, Волкова Людмила Іванівна, Бурий Борис Петрович, Воєвода Михайло Васильович, Коряченко Тетяна Сільвестрівна

Перший випуск 7-річної школи, травень 1951 року, зліва направо:

1-й ряд – Галич Ярослав, Єлізарова Лариса  Миколаївна, Волкова Ліда Іванівна, Бурий Борис Петрович, Коханенко Петро Тимофійович  з сином, класний керівник, Воєвода Михайло Васильович ;

2-й ряд – Майданський Богдан. Солтисік Антон, Кіцул Микола, хлопець з Будилова, Харук Олена,    хлопець з Будилова, Дірдовська Зоя, Добрянський Микола, Куц Юрій, Пасічинський Йосип, Сулима Василь, Коляник Ядвіга, Коряченко Тетяна Сильвестрівна.